Сторінка вчителя-логопеда
Сабадаш Каріна Богданівна
Вчитель-логопед
закладу дошкільної освіти "Дзвіночок"
Багато батьків розчулюються, коли їх малюк, перекручуючи слова і не вимовляючи багато букв, розповідає віршик в дитячому садку. Згодом дитина вчиться правильній вимові слів, може зв’язати їх між собою, побудувавши правильне речення. Але, на жаль, не у всіх дітей процес мовного розвитку проходить гладко. Якщо до 5-6 років явно простежуються дефекти мови, необхідно проконсультуватися з логопедом.
Хто такий логопед?
Логопедом називають фахівця, який виявляє і виправляє будь-які порушення мови у дітей. Його робота є комплексною. Крім допомоги в постановці вимови, він ще займається розвитком дитячого мислення, уваги, пам’яті, моторики. Це все, що потрібно для якісного освітнього процесу.
Виходячи з віку дитини, логопед перевірить, чи правильно він вимовляє звуки, скільки слів присутньо в його лексиконі, наскільки правильно він вміє складати фрази, а також визначить інші комунікативні навички малюка.
Під час заняття зі своїм вихованцем логопед допомагає йому розвивати артикуляційний апарат, проводить заняття, спрямовані на формування фонетичного слуху, вчить будувати граматично правильні речення.
Деякі батьки не завжди розуміють, навіщо це потрібно, посилаючись на те, що дитина ще маленька і після того, як вона піде в школу, сама всьому навчиться. Однак все набагато серйозніше. Якщо до певного віку малюк не навчиться правильно вимовляти всі звуки, у нього можливі:
• проблеми в спілкуванні з однолітками;
• комплекси, здатні перешкодити розвитку творчих та інтелектуальних здібностей;
• складності з викладом своїх думок;
• труднощі у вивченні мови і зниження успішності (неправильне написання слів, плутанина з буквами);
• складності з навчанням читанню.
Якщо своєчасно не надати дитині допомогу, вона виявиться непідготовленою до школи і не зможе повноцінно вчитися.
Коли потрібна допомога логопеда?
Порядок і темпи розвитку у кожного малюка індивідуальні. Фахівці радять вперше показати дитину логопеду в 3 роки. Робити цього раніше не варто, тому що саме в період з 2 до 3 років відбувається стрімкий розвиток мови і поповнення словникового запасу з об’єднанням окремих слів у речення.
Є категорія дітей, які до 3-х річного віку взагалі не розмовляють. Тому до цього часу заняття з ними будуть малоефективними.
Також показати дитину фахівцеві необхідно у випадках, коли до 4-5 років у нього спостерігається:
• перестановка букв або складів у слові;
• неправильна вимова будь-яких звуків;
• некоректна побудова фраз (відсутність прийменників, плутанина між множиною і одниною, відмінками і т. д.);
• змазана мова;
• неможливість побудувати логічно правильне речення;
• заїкання;
• ураження слуху;
• білінгвізм;
• підозра на відставання в розумовому розвитку;
• незрілість нервової системи.
Головним завданням діяльності учителя-логопеда є планування і здійснення навчально-корекційної роботи з вихованцями, які мають недоліки мовленнєвого розвитку.
Заняття проводяться в кабінеті вчителя-логопеда
Основні структурні компоненти професійної діяльності :
1. Діагностична діяльність (вивчення анамнезу, історії розвитку, причин порушень у дитини, бесіда з батьками, спостереження за дитиною, обстеження).
2. Складання плану корекційно –відновлювальної роботи з дітьми , що мають порушення мовлення.
3. Визначення доцільних форм взаємодії з дитиною, видів корекційної роботи.
4. Надання порад, консультацій батькам, педагогам, налаштування активної практичної співпраці.
5. Співпраця із адміністрацією закладу , практичним психологом, педагогами, медичною сестрою щодо корегування педагогічного , корекційного процесу, пошуку шляхів його вдосконалення.
6. Аналіз результативності роботи, визначення динаміки розвитку дитини, ведення документації та складання звітів.
7. Пропаганда логопедичних знань, взаємодія з громадськістю.
8. Участь у різних заходах методичної роботи, робота над самоосвітою.
Напрямки корекційної роботи :
-розвиток фонематичних процесів;
-формування навичок правильної звуковимови;
-розвиток мовленнєвого дихання ;
-збагачення та уточнення словникового запасу;
-робота над лексико-граматичною стороною мовлення;
-розвиток монологічного, діалогічного та зв’язного мовлення;
-розвиток загальної та дрібної моторики.
Види логопедичних занять:
Індивідуальні: Заняття проводяться з однією дитиною, що дозволяє більш детально зосередитися на її індивідуальних потребах.
Фронтальні (групові): Заняття проводяться з усією групою дітей одночасно.
Підгрупові: Заняття проводяться з невеликими групами дітей (3-5 осіб).
Ми в соціальній мережі Facebook:
